Гідроізоляція цокольного поверху: сучасні матеріали та технології
Головним завданням, яке вирішує гідроізоляція цоколя, прийнято вважати комплексний захист будівлі від руйнівної дії вологи. Основа житла широко контактує з поверхневими водами та атмосферними проявами, тому від того, наскільки повноцінно воно ізольоване, залежить комфортність та тривалість експлуатації будинку.
Навіщо потрібна гідроізоляція цоколя
Це ключові заходи, які можуть бути реалізовані як ще під час будівництва, так і після завершення всіх монтажних робіт. Цокольний поверх поєднує фундамент та функціональні компоненти будівлі, і його стійкість до агресивних зовнішніх впливів визначає надійність та довговічність несучих конструкцій.
Найбільш уразливі зовнішні частини цоколя, змушені впливати з опадами, поверхневими потоками та ґрунтовими водоносними покладами. Фахівці підкреслюють: основа та верхня частина в обов'язковому порядку мають бути розділені тепло- та гідроізоляційними матеріалами.
Важливим додатковим заходом стане дренаж ділянки, що сприяє закономірному виведенню рідин із зони ризику.
Специфіка зовнішньої гідроізоляції цокольного поверху
Гідроізоляція цоколя зовні буває горизонтальною та вертикальною. Перший тип переважно відноситься до зовнішніх заходів: він полягає в нанесенні на стіни вологозахисних матеріалів. Горизонтальні дії зводяться до обробки зони між фундаментом та зовнішніми сегментами.
Метою горизонтальної гідроізоляції цокольного поверху зовні є захист від капілярної вологи, тут у пріоритеті рулонні матеріали. При підрахунку необхідної кількості ізолятора фахівці ґрунтуються на площі, яку належить обробити, та передбачуваній кількості шарів.
Вертикальні заходи базуються на таких видах робіт:
- фарбування. Поверхні стінок обробляються за допомогою спеціальних лакофарбових складів. Головними перевагами методики є легкість виконання та необхідність лише в тонкому шарі, здатному забезпечити повноцінний захист. Серед мінусів – невеликий експлуатаційний ресурс, необхідність регулярного оновлення;
- просочення. Тут можуть бути задіяні рідкі полімери, смоли синтетичного походження, здатні поринути у матеріал основи. Перевага способу в тому, що речовини буквально заповнюють тріщини та порожнини. Методика доречна для обробки низьких цоколів;
- Намазування. Поверхні стінок покривають товстим шаром густого пастоподібного бітуму. Хоча матеріал і виявляє відмінні ізоляційні показники, все ж таки є і мінус – яскраво виражена вразливість до механічних впливів. У цьому аспекті доцільніше рідке скло - довговічний, нехай і дорогий, матеріал. Тут немає обмежень за допустимою висотою конструкції.
- Обклеювання руберойдом – одне із традиційних рішень.
Небагато про матеріали для зміцнення цокольного поверху
Проникні склади. Професіонали виконують подібну гідроізоляцію фундаменту зовні лише за позитивної температури. Сухий порошок розводять водою до заданої густоти, сумішшю покривають вологу бетонну основу в кілька шарів із застосуванням спеціальних синтетичних кистей. Склад глибоко просочує товщу бетону, поступово заповнюючи мініатюрні тріщини та пори – потенційні шляхи просування вологи.
Крім захисту речовини сприяють посиленню міцності бетону на 25-30%, збільшують його здатність опору впливу хімічних речовин.
Рулонні матеріали. Ними можна покривати будь-які цокольні конструкції, це один з найдешевших варіантів, що наносяться в 2-3 шари. Якщо територія характеризується високим ступенем насиченості водами, фахівці застосовують 4-5 шарів.
Відрізані полотна фіксуються внахлест, для додаткової герметизації стики заповнюють рідкою гідроізоляцією. Вразлива сторона рулонних матеріалів – відсутність захисту від механічної руйнації. Якщо спостерігається високе розташування ґрунтових вод, не обійтись без дренажу.
Обмазувальна гідроізоляція. Використовується гідроізоляція стін зовні, так і всередині для внутрішнього, так і зовнішнього застосування. У цьому сегменті актуальними є мастики бітумні, цементно-полімерні, полімерно-бітумні. Перший вид приваблює доступною вартістю, але не довговічний – зберігає захисні властивості трохи більше 5 років. При низьких температурах склад втрачає міцність та цілісність поверхні.
Технологічні полімерно-бітумні та цементно-полімерні мастики не бояться різкого зниження температури, вони потребують захисту від фізичного контакту, механічного руйнування. Гідроізоляція стіни проводиться поетапно у кілька шарів.
Мембрани. Можуть бути орієнтовані на внутрішні та зовнішні роботи, їх поверхня усіяна дрібними конусоподібними шипами, призначеними для накопичення та виведення рідини.
Ін'єкційні склади. Виділяються в підклас проникаючих речовин, їх вводять за допомогою нагнітального насоса заздалегідь підготовлені отвори. Робота з текучим гелем потребує професійної підготовки та спеціального обладнання, у такий спосіб вводять акрилатні, поліуретанові, епоксидні суміші, мікроцемент.
Вологозахист цегляного цоколя
Фахівці рекомендують ще на етапі будівництва використовувати для виконання кладки повнотілу цеглу, що має заводську гідроізоляційну обробку. Це дорогий матеріал, який не потребує додаткового зовнішнього захисту.
Якщо цоколь виконаний із стандартної червоної цеглини, один із варіантів зміцнення його водовідштовхувальних властивостей – нанесення кількох шарів бітумної мастики. Також гідна методика - використання руберойду (фіксація полотен внахлест).
Більш надійне рішення - склади двокомпонентної структури для гідроізоляції стіни. Вони заповнюють тріщини та мікропори, закупорюють їх, кристалізуються при застиганні. В результаті утворюється вкрай надійне та стійке покриття.
Етапи зовнішньої гідроізоляції цоколя
Першим кроком за технологією робіт є облаштування дренажної системи – за її допомогою ґрунтові потоки відводяться від котеджу. Майстри формують по периметру будівлі траншею, поміщають до неї перфоровану трубу: цей елемент збирає рідину і направляє її на ділянку, розташовану нижче. Оптимальний варіант – виріб, що має геотекстильне покриття.
Для гідроізоляції фундаменту цоколя формують вимощення по периметру будівлі, як основу може бути використаний асфальт або бетон. Стандартна її ширина – 1 м, тут потрібно подбати про якісну герметизацію стиків за допомогою тіоколової або уретанової мастики. На цьому етапі формується глиняний замок.
Наступний крок – застосування проникаючої гідроізоляції. Товщина еластичного шару може становити лише кілька міліметрів, він надійно закупорює найдрібніші отвори.
Далі можна приступати до внутрішнього укріплення стінок.
Тонкощі виконання внутрішніх робіт
Залежно від того, як саме впливає волога, фахівці пропонують кілька методик захисту:
- Протинапірна. Актуальна в тому випадку, якщо підземний напір становить 10 м, відсутні зовнішнє укріплення та дренажна система. Тут ізоляційний матеріал фіксується саме за рахунок тиску води, зокрема це можуть бути мембранні матеріали, гума, рулонні ущільнювачі.
- Протикапілярна, тобто проникаюча.
- Безнапірна – захищає від сезонних паводків, в основі бітумної мастики.
Стіни необхідно ретельно очистити, якщо присутні тріщини, їх розширюють, ґрунтують та заповнюють розчином. Підготовлені стіни покривають ґрунтовкою, при необхідності армують за допомогою геотекстилю або сітки. Далі стіни покриваються бітумними сумішами або проникаючою гідроізоляцією.
Підлога перед тим, як просочити або покрити захисним складом, також зачищають і ґрунтують. Професіонали часто використовують рулонні матеріали, їх попередньо розкочують, заміряють і розрізають на зручні полотна. Полегшують роботу варіації, що самоклеяться - з них видаляють захисний шар і з силою притискають до підлоги. Матеріали, що передбачають гарячий спосіб використання, попередньо прогрівають.
Гідроізоляція цоколя зсередини завершується нанесенням на підлогу цементної захисної суміші, що сприяє додатковому утепленню.
Якщо існує ризик осідання споруди, цементно-мінеральні речовини з гідроізолюючими властивостями тут не доцільні, тому що при найменшому зрушенні вони утворюють тріщини. У подібних умовах у фахівців пріоритетно еластичні полімерцементні матеріали, стійкі до низьких температур.
Високотехнологічна ін'єкційна методика виправдана при відновленні цокольних поверхонь, це свого роду «реанімація» для підлоги та стін. У штучно сформовані порожнини спеціальним насосом вводять речовину, здатну зсередини заповнити тріщини в базовому матеріалі.
Висновок
Гідроізоляційна зовнішня та внутрішня обробка цоколя – це відповідальне завдання, яке краще доручити професіоналам. Лише за серйозного підходу можна забезпечити якісну гідроізоляцію стін та стійкість будівлі до впливів навколишнього середовища.
