Як правильно виконується оштукатурювання фасаду з утепленням із пінополістирольних плит
Оздоблювальні роботи зовні будинку після теплоізоляційних заходів проводяться за різними методиками з урахуванням характеристик широкого асортименту будівельних матеріалів. Розглянемо, наскільки актуальною є штукатурка по пінопласту фасадна. Ознайомимося з критеріями вибору тієї чи іншої сухої суміші чи готової пасти. Читайте до кінця і Ви дізнаєтеся про основні особливості проведення монтажних робіт з використанням вирівнюючої або декоративної штукатурки.
Чи можна оштукатурювати пінополістирол
Перед прийняттям рішення про те, чим штукатурити пінопласт зовні вдома, важливо зрозуміти – чи це можна робити. Плитний утеплювач з високою щільністю та гарною твердістю вважається досить жорсткою основою, щоб проводити вирівнювання розчинними сумішами. Полімерний матеріал за своїми властивостями відрізняється нестійкістю до сонячних променів та механічної дії. Тому його необхідно захищати від ультрафіолетового випромінювання та ударів.
За рахунок показників міцності матеріал здатний витримати відносно невелике навантаження на відрив з боку штукатурного шару з подальшим декоративним оздобленням. Ще один момент, який враховується при виборі оздоблення – адгезія. Тут також якість зчеплення матеріалів має позитивні дані. Як результат – захід припустимий до реалізації. Але при цьому важливо правильно вибрати склад, що вирівнює, і провести грамотний монтаж.
Вибір штукатурної суміші
Розглянемо основні критерії вибору, чим можна штукатурити пінопласт. Для проведення фасадних робіт, як правило, перевага надається рівноправникам на цементній основі.
Це обумовлено високою стійкістю складів до перепадів вологості та механічного впливу. Однак плити, що утеплюють, проявляють хімічну активність до різного роду розчинників з руйнівними наслідками. Тому до переліку небажаних оздоблювальних матеріалів серед інших внесено і традиційний цементний варіант.
Виключається для фасадної штукатурки з пінополістиролу також гіпсові склади. Це обґрунтовано тим, що такі суміші після висихання добре вбирають вологу. Також до недоліків можна віднести нездатність протистояти корозійним процесам металевих елементів.
Оптимальними рішеннями в результаті можуть бути такі суміші, що вирівнюють:
- Мінеральна. Така штукатурка по пінопласту може містити у складі невелику кількість білого портландцементу, модифікованого гіпсу, вапна гідрату. Як наповнювач використовується кварцовий пісок. Також суміш доповнена спеціальними антисептичними добавками, пластифікаторами та присадками для підвищення стійкості покриття до морозів та природних опадів. У продаж матеріал надходить у вигляді сухої суміші, яка підлягає розведенню у воді. Варіант бюджетний, але через 2-3 роки оздоблення покривається тріщинами, нерідко спостерігаються руйнівні процеси.
Причини переважно полягають у низькій пластичності штукатурки. Загалом покриття служить близько 10 років.
- Акрилові. Здебільшого ця група готових вододисперсійних матеріалів представлена зразками для декоративного оздоблення. Базовий компонент і сама штукатурка має гарні адгезійні властивості, стійкість до природних явищ. Робоча маса пластична, легко наноситься попри вміст мінеральної крихти. До плюсів також відносяться стійкість до розтріскування та висока механічна міцність. Таке покриття можна неодноразово фарбувати складами, що швидко висихають, на водній основі. Служить покриття приблизно 15-25 років. Із недоліків виділяється схильність до вигоряння на сонці.
- Силікатна. Така штукатурка по пінополістиролу виготовляється на базі рідкого скла. Воно ставить основні характеристики для фасадної обробки - стійкість до мінливих кліматичних умов експлуатації. Як правило, подібні склади за рахунок інертності до агресивного впливу навколишнього середовища вибираються в районах близьких до промислових зон та міських поселень. Невисокий попит продукції пояснюється порівняно великий вартістю.
- Силіконова . Цей тип штукатурки вибирається рідше за інші варіанти тільки через високий цінник. Однак витрати окупаються високою якістю обробки, механічною міцністю та довговічністю. На відміну від акрилових складів, затоновані розчини не вигоряють на сонці.
Одним з основних критеріїв вибору штукатурного розчину для фасаду є паропроникність (дихаюча здатність). Це важливо для того, щоб волога могла природно виходити назовні (за законами фізики процес відбувається в напрямку з приміщення на вулицю). Однак для пінополістиролу характерний показник проникності, близький до нульового. Тобто у випадку зі оштукатурюванням конкретного утеплювача критерій можна не розглядати.
Проведення монтажних робіт
Процес оштукатурювання фасаду по пінолексії складається з трьох етапів. Спочатку потрібно правильно підготувати робочу основу, потім армувати поверхню сіткою. Після цього можна буде приступати до роботи з тим чи іншим урівнювачем. Розглянемо докладніше як штукатурити пінопласт зовні.
Підготовка основи
Плитний утеплювач має гладку поверхню, що знижує адгезійні властивості матеріалу. Тому підставі надають шорсткості за допомогою зубчастого шпателя (гребінки) або щітки з жорстким металевим ворсом (кордщітки). Інший варіант - формування дрібних пір глибиною в межах 8 мм. Це можна зробити за допомогою голчастого валика з металевими шпильками.
Щоб простіше було оштукатурювати фасад, необхідно капелюшки від теплоізоляційних дюбелів (грибки, парасольки) трохи втопити в плоть утеплювача. З метою мінімізації витрати розчинів, що вирівнюють, варто звернути увагу на стики між плитами і рівність створеної основи. Перші можна заповнити монтажною піною та зрізати надлишки після висихання. У випадку з другим рідко доводиться вирішувати проблему, але при необхідності полотно притискають до стіни або сточують ділянки, що висипають (якщо дозволяє ширина пінополістиролу).
Завершальні дії перед тим, як штукатурити пінопласт, спрямовані забезпечення гарної адгезії матеріалу. Поверхня має бути чистою (без пилу та бруду), без грубих дефектів. Наприклад, після шпателя і кордщетки потрібно пройтися плитами великою наждачкою.
Армування основи
Зміцненню підлягають як кутові ділянки, а й сама площину. Це обумовлено пластичністю полістирольної основи, невеликим шаром рівняча. Так, перед тим, як оштукатурити пінопласт, потрібно встановити кутоформуючий профіль і закріпити сітку рулонного типу. Полотна фіксуються внахлест із запасом 100-150 мм. Важливо, щоб ці перехльостки не співпадали зі швами між плитами утеплювача.
Вибирати для армування пінопласту перед штукатуркою краще скловолоконну сітку із щільністю в діапазоні від 130 до 160 г/кв.м. Розмір осередків, зазвичай, розглядається 10*10 мм. Так як робота проводиться на вулиці, тонке розчинне покриття швидко висихає. Тому багато фахівців рекомендують заздалегідь підготувати для кутів смужки шириною 300 мм, а для основного майданчика квадратні відрізки (не довші 2-х метрів).
Оптимальними умовами щодо погодних умов для проведення монтажних робіт вважаються:
- відсутність сильного вітру (щоб пил не знижував адгезію основи);
- температура в діапазоні від +5 до +25 градусів за Цельсієм (є зразки, які можна використовувати при нижній межі від +10 градусів за Цельсієм);
- відносна вологість повітря не більше 60-75%.
Процес армування починається з нанесення розчину рівномірним шаром близько 3 мм завтовшки (спочатку кути, потім площину). Практично розподілитиме суміш за допомогою гребінки. Далі накладається сітчасте полотно, крізь комірки виконується видавлювання розчину. Важливо дотримуватись невеликого натискання на матеріал, щоб не пошкодити сітку. На цьому етапі поверх армуючого полотна шар, що вирівнює, не формується.
Робота з рівняльниками
Штукатурка пінопласту виконується тільки після повного висихання фіксуючого сітку розчину. На це, залежно від природних умов, може знадобитися від двох годин до доби. Якщо від шпателя залишилися «ребра» чи інші виступи, їх можна акуратно зрізати шпателем. Додатково багато фахівців проводять шліфування крупнозернистим абразивом (проводяться кругові рухи). Головне тут – не зашкодити армуючому полотну.
Далі необхідно очистити поверхню від пилу за допомогою пристроїв з м'яким ворсом. Багато хто втрачає після цього важливу процедуру - ґрунтування. Повністю від пилоподібних надлишків позбутися неможливо, але вони негативно позначаються на адгезії фіксуючого та вирівнюючого розчинів. Дія праймерів спрямована на просочування робочої основи та склеювання дрібних частинок. Після висихання ґрунтовки можна проводити чорнову або декоративну штукатурку пінополістиролу.
Якщо для фіксації армуючого полотна зручніше зачиняти жовту масу, то для вирівнювання фасаду важливо готувати розчин у суворій відповідності до рекомендацій від виробника. Багато сумішей мають короткий термін життя (інформація обов'язково вказується на упаковці), тому замішувати їх потрібно невеликими порціями. Однорідна маса наноситься фасадним шпателем або кельмою з металевим майданчиком. Товщина шару при хорошій підготовці може становити всього 1-3 мм. Але для цокольної частини нижня межа повинна становити не менше ніж 3-5 мм.
Декоративна штукатурка
Фінішна штукатурка на пінопласт на відміну від вирівнюючої (чорнової) наноситься настени в один шар. Тому для виключення нерівностей багато майстрів армовану поверхню додатково покривають розчином з наповнювачем дрібної фракції. Також для забезпечення рівномірного кольору просочення основи виконується тонованою в білий ґрунтовкою. Рідше використовується акрилова фарба з відтінком в тон аналогічний декоративному покриттю.
Нанесення та розподіл фінішного розчину проводиться за допомогою шпателя чи кельми. Формування обраного рельєфу (фактури) здійснюється найчастіше напівтерками. На завершення на етапі затвердіння розчину покриття затирається і згладжується.
Висновок
Полістирольні теплоізоляційні плити потребують захисту від сонячних променів та механічної дії.
Одним з оптимальних рішень тут виступає штукатурка фасаду утепленого.
Пінополістирол руйнується під впливом багатьох хімічних реагентів, тому штукатурка на цементній основі не допускається для робіт з подібною основою.
Як вирівнюючий склад можна вибирати сухі суміші з низьким вмістом портландцементу (краще білого), гіпсу та гідрату вапна.
Також для оштукатурювання фасаду, що утеплює, можна використовувати готові пасти на основі акрилової смоли, рідкого скла, силікону.
Акрилова штукатурка більшою мірою представлена декоративними зразками з тією чи іншою мінеральною крихтою та тонуючими добавками.
За технологією готовою основою вважається рівна площина із заповненими монтажною піною швами та шорсткою знеспиленою поверхнею.
Перед оштукатурюванням полістирольне утеплення підлягає армуванню скловолоконною сіткою, кути закріплюються кутовим профілем.
Сітка фіксується за попередньо нанесеним тонким шаром розчину шляхом притискання (суміш під невеликим тиском видавлюється через комірки).
Вирівнюючий шар штукатурки наноситься на рівну, чисту, прогрунтовану і суху основу.
Декоративна штукатурка наноситься одним тонким шаром, тому перед фінішним оздобленням можна вирівняти основу та загрунтувати тонованим складом.
