Правила ведення розрахунку витрати плиткового клею на 1 кв.
Для проведення облицювальних робіт на торгових майданчиках представлено безліч матеріалів з інструментами. Розглянемо фактори, що впливають на витрату плиткового клею на 1м², для чого розглядається запас до рекомендованих норм. Ознайомимось із показниками популярних виробників, прикладом проведення розрахунків. Після прочитання статті визначити потрібну кількість клею можна буде зі знанням основних нюансів.
Що впливає на клейовий шар
Витрата клею для плитки на 1м² залежить від складу розчину та облицювання, її виворітної поверхні, стану стін з підлогами. Також мають значення досвід майстра, яким інструментом він користується умови праці. Розглянемо кожен із чинників докладніше.
Рішення
Плитковий клей виробляють у трьох варіантах: на основі епоксидної смоли з затверджувачем, цементного сполучного та дисперсійного. Перший має найвищі показники з адгезії, стійкості до води, механічного навантаження, не дає усадку. Останній готовий до використання, його витрата залежить тільки від стану вивороту плитки та основи. Суха суміш у складі може мати різні присадки, а отже, властивості. Тут витрата визначається технічними характеристиками, робочими умовами, консистенцією приготовленого розчину, досвідом майстра та рекомендаціями виробника.
Природа матеріалу
Пориста основа, що вбирає вологу, вимагає більшої кількості розчину, ніж гладка з високою щільністю.
Важлива також вага облицювального матеріалу, так як для важкого покриття зачиняють густіший склад, ніж для легкого. Так, витрата плиткового клею на 1 м² керамограніту буде більшою, ніж при роботі з мозаїкою. Але для обробки цегляної стінки з розшитими швами знадобиться більше розчину, ніж для гіпсокартонної стінки.
Поверхня
При складанні кошторису завжди враховують загальний стан стін із підлогами. Виявляють перепади площиною, відхилення від показань рівня. Облицювальне покриття формують максимально рівним, оскільки шви відображають будь-які викривлення. Тому або попередньо готують підстави за допомогою штукатурки, або використовують клей з допустимим шаром 3 см.
Значно рідше беруть у розрахунок стан виворітного боку облицювання. Якщо на керамограніт вона гладка, то на кахлі частіше рифлена. Тут потрібно додатково врахувати розчин заповнення поглиблень. Це, як правило, близько 1 мм за площиною, але в сумі витрата плиткового клею на 1м2 плитки збільшиться в середньому на 15-30%.
Параметри плитки
Формування того чи іншого клейового шару відбувається на підставі розмірів облицювання. Залежність тут прямо пропорційна. На прикладі цементного розчину для плитки 10*10 достатньо розчину завтовшки 2 мм, 20*30 – до 3,5 мм, 50*50 – не менше 4 мм. Виробники кераміки в супровідних інструкціях вказують шар для кожної колекції.
Інструмент
За технологією укладання плитки клей розподіляють по всій оброблюваній поверхні, а не локально, як це роблять майстри і халтурники-початківці. Для формування рівномірного шару використовують спеціальні шпатели із зубцями різної форми (трикутна, округла, квадратна, прямокутна) та розмірів.
Для мозаїки можуть використовувати хвилясті полотна, тому що тут не потрібно багато клею. На глазурований кахель для стін беруть гребінку з пазами до 8*8 мм, а на кераміку для підлоги понад 10*10 мм. При цьому важливо враховувати кут нахилу шпателя, щоб мінімальні рекомендації виробника були дотримані.
Досвід майстра та умови праці
Кваліфікований фахівець перед покупкою клею визначає умови праці щодо температури повітря на будівельному майданчику. Оптимальними вважаються показники не більше від +18 до +24℃. Більший діапазон +5-+40℃ збільшує витрату трохи більше, ніж 10%. Але холод, спека та вітер помітно відбивається на витраті.
Початківцю майстру варто брати клей із запасом, враховуючи недосвідченість. Тут усуватимуться надлишки зі швів, зачинятимуться густіший розчин, ніж потрібно через зручність. Робочий час кожного складу має обмеження, які часто виявляються втраченими.
Корисне відео
Розрахунок клею
Нерідко виробника та продавці на сайтах розміщують онлайн-калькулятор. Тут достатньо знати розмір плитки, площу під облицювання та марку обраного клею. Готовий результат буде актуальним для оптимальних умов: рівна поверхня, середня поглинання вологи, нормальна температура, рекомендований шар розчину та консистенція.
Ось приклади витрат деяких марок цементних клеїв (в кг/кв.м для шару 1мм):
- Плітоніт 1,3-1,7;
- Ветоніт 1,2-3;
- Церезит 1,4-1,6;
- Крепс 2-3;
- Кнауф 1,7-2,3;
- Litokol 1,3-1,5;
- Mapei 1,2-1,6.
Розглянемо приклад. Плитка – 20*30 см, площа – 15 кв.м, витрата вибраного клею 1,2 кг/кв.м на шар 1 мм. Для облицювання рівної основи потрібно нанести розчин товщиною 2,5 мм. Тоді всього знадобиться: 1,2 * 2,5 * 15 = 45 кг. Для підлоги того ж складу знадобиться 1,2 * 5 * 15 = 90 кг, для мозаїки 1,2 * 1,5 * 15 = 27 кг.
Якщо поверхня нерівна, з перепадами не менше 5мм, то витрата плиткового клею на 1 м 2 вважають з урахуванням збільшення шару в середньому на 2-3 мм. Тоді на розглянутих прикладах результати виглядатимуть так: 113, 225 та 68 кг. З урахуванням рифленої поверхні, поглинання підстав, непередбачених ситуацій беремо запас у 10% і отримаємо 125, 247 та 75 кг.
Висновок
Виробник вказує витрату клею, що наноситься шаром в 1 мм за оптимальних умов.
Виробник плитки в рекомендаціях вказує витрату на мінімальний шар розчину, що клеїть.
При проведенні розрахунків необхідно додатково враховувати рівність підстави, її фактуру і здатність, що вбирає, умови праці та досвід майстра.
