Теплиця для зимового вирощування овочів
Зимова теплиця – корисна споруда для земельної ділянки, яка дозволяє вирощувати садові культури цілий рік. Його використовують як для потреб, так і для розведення плодових рослин на продаж.
Найуніверсальнішим матеріалом для зведення парників є полікарбонат. Саме він дозволяє застосовувати новітні технології будівництва, конструктивні напрацювання та технічне обладнання для парників.
Конструктивні відмінності літніх та зимових теплиць
Призначення теплиць однакове для будь-якого сезону – вони покликані захистити рослини та передати їм достатньо тепла для зростання та розвитку. Однак у конструктивному плані зимові теплиці значно відрізняються від літніх споруд:
- Як матеріал для обшивки каркаса використовуються матеріали, стійкі до навантажень, перепадів температури та погодних умов. Як правило, це скло чи полікарбонат. У літніх теплицях досить міцної плівки.
- Літні теплиці добре прогріваються вдень і повітря не встигає охолонути за ніч. У зимових теплицях потрібна система опалення для підтримки комфортної температури для вирощування.
- Зимовим спорудам потрібне утеплення, щоб уникнути протягів та втрат теплової енергії від системи опалення.
- Літні теплиці часто роблять у формі арок, для зимових потрібен двосхилий дах, щоб на ньому не накопичувався сніг.
Таким чином, літні теплиці працюють виключно завдяки природним факторам – довгому світловому дню, сонячному теплу, природній системі провітрювання. А щоб вирощувати рослини взимку, у теплиці штучно відтворюють потрібні кліматичні умови.
Полікарбонат у будівництві зимових теплиць
Використання полікарбонату при будівництві зимових теплиць обумовлено його міцністю та світлопропускними якостями. Переваги цього матеріалу такі:
- стійкість до механічних ушкоджень;
- добрі естетичні характеристики;
- невелика вага конструкції - підійде для будь-якого каркасу;
- добре проводить сонячне світло;
- легкість обробки та встановлення листів;
- матеріал витримує великі навантаження – важливо за великої кількості снігу взимку;
- переносить сильне нагрівання та охолодження, не псується під впливом УФ променів.
Усі ці фактори роблять полікарбонат ідеальним матеріалом для будівництва зимових теплиць. Він відмінно захищає рослини від снігу та заморозків і дозволяє підтримувати у будівництві правильний мікроклімат.
Варіанти конструкції теплиці
Будівельний ринок пропонує величезний вибір форм та розмірів теплиць. Тому замовники завжди мають можливість виготовити її під власні потреби. При виборі конструкції варто враховувати вид та кількість рослин, які планується вирощувати у парнику.
Зимова теплиця з опаленням може бути досить довжиною або шириною. Для приватних земельних ділянок є стандартні розмірні сітки конструкцій «під ключ».
Основа парника зазвичай має прямокутну чи квадратну форму. Дах виконують у різних формах:
- дугоподібна;
- односхилий;
- двосхилий;
- різнорівнева.
Головною умовою для покрівлі зимової теплиці є наявність ската, щоб сніг міг з'їжджати з неї під вагою власної ваги та не накопичувався на даху. Також рекомендується зробити у покрівлі кватирки для провітрювання споруди.
Парники, як правило, складаються з однієї «кімнати», проте фахівці рекомендують організовувати опалювальний передбанник. Це робиться для того, щоб при частому використанні в зимовий час рослини не страждали від проникнення холодного повітря з вулиці.
Етапи будівництва теплиць із полікарбонату
Зведення зимової теплиці із полікарбонату – досить складний технологічний процес. Він складається з кількох етапів, які торкаються як зведення самої конструкції, так і її внутрішнє оснащення. Тому краще, якщо зимова теплиця під ключ з опаленням буде побудована досвідченими руками.
Фундамент
Зимова теплиця з полікарбонату має важку конструкцію і для надання їй стійкості потрібно закласти фундамент. Він може бути одного із трьох видів:
- брусовий;
- кам'яний;
- цегляний;
- стрічковий.
Останній варіант найчастіше використовується для будівництва капітальних теплиць. Закладка стрічкового фундаменту проводиться у декілька етапів:
- розмітка майданчика під будівництво, викопування траншеї завглибшки приблизно 1 м.;
- укладання гідроізоляції на дно траншеї;
- монтаж арматури для укріплення фундаменту;
- заливання траншеї гравійно-піщано-цементним розчином;
- укладання теплоізолюючого матеріалу на висохлий стрічковий фундамент.
Після підготовки фундаменту в нього монтують анкерні болти для подальшого кріплення каркаса. Іноді на фундамент викладають шар цегли, у такому разі кріплення повинні проходити крізь кладку і проникати в фундамент.
Монтаж каркаса
Для зведення каркаса під листи полікарбонату найчастіше використовуються металеві профілі, труби та куточки. Цей вибір обумовлений міцністю та довговічністю металевої основи в порівнянні з дерев'яною.
Монтаж каркаса проводиться у кілька етапів:
- закріплення нижньої окладки на фундаменті за допомогою анкерних болтів;
- встановлення вертикальних стояків на окладку за допомогою болтів або шляхом зварювання;
- з'єднання вертикальних профілів горизонтальною окладкою по верху;
- встановлення каркаса під скатний дах.
Від правильного монтажу основи залежить цілісність та міцність усієї конструкції теплиці. Тому він проводиться точно з наміченим планом і розрахунками.
Обшивка каркасу полікарбонатом
Листи полікарбонату підбирають та вирізають за розміром каркаса. Їх кріплять до профілю за допомогою болтів. Монтаж починають із нижньої частини парника від кутового стику. Листи постійно вирівнюють за допомогою будівельного рівня, щоб між ними не залишалося зазорів та нахлестів. Місця стиків підлягають гідроізоляції з боку приміщення, щоб у них не накопичувалася волога та не утворився грибок. Для цього використовують герметики та інші будівельні склади.
Опалення
Система опалення в теплиці для рослин може бути вирішена декількома способами. Найбільш бюджетним варіантом є встановлення печі з трубами, у яких циркулює гарячий дим. Опалення відбувається шляхом нагрівання повітря від труби димоходу. Недоліком такої системи є ручне керування, яке не дозволяє залишати теплицю без нагляду.
Найзручнішим варіантом вважається водяне опалення. Його можна організувати, встановивши газовий котел у теплиці або підвести трубу від житлового будинку. Повітря нагрівається від звичайних радіаторів, встановлених уздовж стіни теплиці. У деяких випадках роблять подібність «теплої підлоги» із поліпропіленових трубок під землею, якими циркулює гаряча вода. Це дозволяє обігрівати ґрунт та коріння рослин взимку.
Ще один вид системи опалення – комбінований. До нього входять такі елементи:
- Інфрачервоні лампи для освітлення та обігріву рослин зверху;
- Поліпропіленові трубки, заповнені теплоносієм, заглиблені у ґрунт.
Спільна робота цих елементів системи дозволяє рівномірно обігрівати повітря у верхній та нижній частині приміщення. Ще однією її перевагою є автоматичне керування. Система обладнана датчиками температури та вологості повітря та може самостійно регулювати показники мікроклімату в приміщенні.
Освітлення
Взимку світловий день короткий, тому рослини в теплиці не встигають отримувати достатньо УФ-променів. Це уповільнює їхнє зростання і призводить до різних хвороб.
Щоб покращити ефективність теплиці, у ній встановлюють додаткове освітлення. Його рівень підбирається залежно від культур, що вирощуються у парнику – для зелені та саджанців потрібно трохи світла, для ягідних та плодових рослин воно має бути досить сильним.
Для освітлення використовуються натрієві лампи, які дають фотосинтетичне опромінення, тобто виробляють ультрафіолетові промені, що імітують сонячне світло. Їх встановлюють безпосередньо над грядками або полицями із саджанцями. Іноді застосовуються і звичайні люмінісцентні лампи, але вони менш ефективні.
Вся проводка освітлювальних приладів повинна бути обладнана захистом від вологи, так як повітря в теплицях дуже вологе і краплі води можуть осідати на всіх поверхнях.
Полив
Щоб організувати в парнику полив рослин, що не потребує ручного керування, його обладнають поливальними системами. Найуніверсальнішою з них є краплинний полив. Він складається з резервуару з рідиною та труб, протягнутих по периметру грядок. Таку систему монтують ще на етапі спорудження каркасу теплиці.
У деяких випадках клапани для розбризкування монтують зверху над грядками з рослинами або збоку від них. Варіант поливу підбирається залежно від потреб культур, що вирощуються у парнику.
Вентиляція
Хороша зимова теплиця з опаленням неможлива без системи провітрювання теплиці, вона є важливою частиною створення комфортного мікроклімату для рослин. Хоча парник з полікарбонату вважається зимовим, він зазвичай використовується цілий рік. Влітку дуже важливо не допускати перегріву та перезволоження повітря – для цього у споруді потрібна система вентиляції.
У теплицях з полікарбонату роблять кілька модулів-вікон, що відкриваються в покрівлі або верхній частині стіни. На них монтують автоматичні клапани, які відкривають та закривають вікна залежно від температури повітря. Це дозволяє провітрювати приміщення та підтримувати свіжість рослин.
Корисне відео
Корисне відео
Висновок
Зимові теплиці з полікарбонату з опаленням широко використовуються як у приватному домашньому господарстві, так і на великих фермах та підприємствах. Ця споруда дозволяє вирощувати різні культури протягом усього року, не побоюючись погодних змін. Розрахунок та монтаж парника – це складний процес, який доцільно довіряти професійним будівельним фірмам.
