Відеоспостереження для приватного будинку та основні кроки самостійного монтажу
Відеоспостереження для приватного будинку рекомендується здійснювати для захисту території ділянки, внутрішніх приміщень будинку від проникнення сторонніх осіб та зловмисників. Розберемося в підготовчих етапах роботи з підбору обладнання, різновидах відеокамер та в основних кроках самостійного монтажу системи відеоспостереження.
Підготовчі роботи щодо підбору необхідного обладнання
За допомогою відеоспостереження можна впізнавати гостей, спостерігати за дітьми, літніми членами сім'ї. Це економніший варіант, ніж укладання договору з охоронною організацією. Системи відеоспостереження діють цілодобово, при цьому споживають дуже мало електроенергії. Устаткування працює самостійно без залучення людського чинника.
Склад системи відеоспостереження визначається цілями та завданнями, які вона виконуватиме. Спершу варто розібратися з питанням про те, як вибрати комплекс відеоспостереження для приватного будинку. Визначте зони відстеження та інші функції відеоконтролю:
- підходи до земельної ділянки (по всьому периметру огорожі або лише вхідні елементи);
- включати чи ні прилеглі частини вулиці;
- внутрішній двір (повністю або окремі будови);
- весь будинок по периметру або тільки вікна та двері;
- відстань, з якої можна ідентифікувати людину;
- чи потрібний запис відеоспостереження (в денний, нічний час);
- передача відео через інтернет на смартфон, планшет, телевізор.
Одна і та сама ділянка може оглядатися кількома камерами. Їх необхідно вибрати ще до початку монтажу. Якщо поставити завдання контролювати всю територію, слід враховувати, що це буде досить дорогий варіант. Перш ніж його втілювати в реальність, слід добре продумати і обґрунтувати таку необхідність.
Виходячи з вибраних зон та об'єктів, підбирають комплект відеоспостереження для приватного котеджу. Знаючи кількість камер стеження, вибирають місця їх встановлення. Для цього слід скористатися схемою території, на неї нанести точки монтажу приладів та відзначити площі, на які поширюється контроль. Найчастіше відстежують:
- вхідну зону на ділянку;
- вхідні двері до будинку;
- гаражні ворота;
- входи в усі будівлі на ділянці;
- місця стоянки та зберігання дорогої техніки.
Для спостереження по всьому периметру котеджу встановлюють камери по кутах будівлі. Для огляду всієї ділянки вистачить однієї камери, змонтованої на високій опорі.
Для стеження периметру огорожі застосовують камери з невеликим кутом огляду. Їх розміщують на досить високих опорах, при цьому враховують та усувають перешкоди, що перекривають зону спостереження.
Для зйомки в зоні вхідних дверей у будинок встановлюють фронтальні камери з гарною роздільною здатністю. Для вхідних дверей, як варіант, підійде камера-очок, для вхідних воріт – відеодомофон.
Місця установок камер вибирають з урахуванням захисту їх вандалів та природних явищ: дощу, граду, сонячного випромінювання, вітру.
Перелік обладнання для відеосистеми
У комплект установки відеоспостереження у приватному будинку обов'язково входять такі функціональні елементи:
- дворові чи внутрішні відеокамери;
- прилад для запису зйомки (відеореєстратор);
- жорсткий диск;
- блок живлення для камер;
- кабелі для з'єднання реєстратора та камер;
- майданчики для кріплення камер, сполучні елементи, рукави та канали для протягування проводів.
Для більшої надійності склад можна доповнити джерелом безперебійного живлення (ДБЖ) монітором з модемом. ДБЖ дозволить системі відеоспостереження працювати під час відключення централізованого електропостачання. Модем із монітором забезпечать перегляд запису в реальному часі на значній відстані.
При виборі дротової або бездротової системи необхідно знати, що бездротове обладнання відрізняється меншою надійністю. За видимими перевагами (простота установки, відсутність павутиння проводів) ховаються суттєві недоліки (невеликий радіус охоплення, чутливість до атмосферних впливів, електрообладнанню, що працює поруч).
Різновиди відеокамер
Камери поділяються залежно від місця встановлення. Внутрішні відеокамери встановлюють усередині приміщень. Останні можуть бути опалювальними та не опалювальними. Зовнішні пристрої монтують на вулиці. Цим зумовлений різний діапазон температур, у яких можуть працювати і рівень захисту від кліматичних умов. У камер всередині будов температурний відрізок починається з -15 про З, клас захисту від IP20 і від. Вуличні камери IP66. Зовнішні камери виготовляються із посиленим корпусом для захисту від умисних ушкоджень.
За конструктивним пристроєм камери для відеоспостереження за будинком бувають:
- корпусні – камера знаходиться усередині корпусу, закріпленого на монтажному майданчику;
- циліндричні - камера захована всередині циліндричного корпусу, назовні виглядає лише "зіниця" лінзи;
- купольні мають обриси напівсфери, монтуються на рівній площині, зокрема на стелі приміщення.
Камери можуть бути зафіксовані в одному положенні та відстежувати певну ділянку з одного ракурсу. Всі типи камер можуть бути поворотними, з різними кутами повороту, у різних площинах, з різною швидкістю відстеження. Є прилади, що йдуть за рухом суб'єкта, що спостерігається. За бажанням можна встановити приховані відеокамери, які ведуть стеження за певною ділянкою у радіусі дії приладу.
Для відповіді на питання, яку камеру відеоспостереження вибрати для дому: аналогову або цифрову, необхідно знати їхній пристрій, принцип дії, переваги та недоліки.
Аналогова камера – це пристрій, який підключається для перегляду зображення до комп'ютера або телевізора. Інформація, що передається, переробляється в цифровий вигляд за допомогою реєстратора. Сучасні аналогові камери мають роздільну здатність до 2 Мп, транслюють кольорову картинку. Сигнал передається по коаксіальному кабелю. Його довжина не може бути більшою за 500 м, перевищення тягне за собою погіршення якості зображення. Аналогове обладнання відрізняється простотою і монтажу та налаштування.
Від вибору аналогової або цифрової камери залежить контрастність та чіткість зображення.
Ці характеристики відображаються для цифрових зображень пікселями, для картинок, знятих аналоговою камерою, ТВЛ (телевізійні вертикальні і горизонтальні лінії).
У приватних будинках найчастіше встановлюють аналогові камери з ТВЛ 600-800. Цього вистачає для розпізнавання облич на відстані 10-15 метрів від приладу. Для ідентифікації гостей на далеких відстанях потрібні будуть відеокамери з ТВЛ 900 та вище, відповідно зростатиме вартість обладнання.
Велика популярність аналогових приладів пояснюється нижчою ціною через невеликі радіуси огляду. Сучасні відеокамери поєднують властивості аналогових і цифрових приладів і передають сигнали у форматі АНD, TVi, CVi з більш точним малюнком. Аналогово-цифрові камери – економічний варіант системи відеоспостереження для приватного будинку із гарною якістю зображення.
Якщо власник будинку захоче підключати камери до зовнішніх пристроїв через інтернет, доведеться купувати та ставити IP-камери. Вони працюють як невеликий комп'ютер зі складовими частинами у вигляді процесора, оперативної пам'яті, вбудованого інтерфейсу, матриці. Вимагають програмного забезпечення із постійним оновленням. IP-камери кодують дані отримані з матриці цифровий сигнал і передають з його допомогою зображення на хмарний сервер, реєстратор або комп'ютер.
Цифровий пристрій може мати накопичувач, USB, Wi-Fi, модулі управління рухом та зумом.
Корисне відео
Переваги цифрових IP-камер:
- висока роздільна здатність до 8 Мп та наявність функції зміни масштабу;
- варіант запису через хмарний сервіс;
- бездротове підключення, яке забезпечує перегляд зйомки з будь-якої точки.
Недоліки:
- висока вартість;
- несумісність камер та реєстраторів різних брендів.
При розміщенні відеореєстратора на значній відстані від камер вибирають аналогові моделі з протяжними кабельними лініями. При близькому розташуванні камер та реєстратора пріоритетними виявляються IP прилади.
Критерії вибору параметрів камери залежать від відстані та рівня розпізнавання. Для більш чіткого, детального зображення на більш віддаленій відстані знадобляться більш досконалі та дорогі камери.
Тільки для спостереження, без вимог розрізняти обличчя, добре підійдуть камери з широким кутом огляду, розміром об'єктива 1,8-3,6 мм, роздільною здатністю 1,2-1,5 Мп.
Для деталізації та більшої чіткості потрібен об'єктив від 4 до 50 мм. Чим більший розмір об'єктива, тим краще картинка, але одночасно звужується кут охоплення території та потрібно більше встановлених камер.
Корисне відео
За відсутності освітлення в районі спостереження вибирають камери з інфрачервоним підсвічуванням. Вони мають показник дальності стеження 30 метрів. Особи на такій відстані не розрізниш, тільки силует об'єкта. Розпізнавання можливе на відстані 10-15 метрів. Рекомендується вибирати такі камери з високою чутливістю при мінімальному освітленні.
Ще краще у приватному будинку змонтувати встановлення камер відеоспостереження з функцією нічної зйомки.
Відеореєстратор – центральна ланка системи
Реєстратор приймає та записує інформацію, що надходить із відеокамер. Обов'язкові вимоги до відеореєстратора:
- формати запису повинні відповідати сигналам камер;
- сумісність з камерами, їх типом та роздільною здатністю;
- відповідність кількості та ємності жорстких дисків обсягам запису.
Краще вибирати реєстратор із запасом ємності, це дозволить у будь-який час удосконалити систему, якісніше і швидше переробляти інформацію, що надходить.
Гібридні відеореєстратори працюють із усіма видами камер.
Замість реєстратора системи відеоспостереження в приватному будинку можна використовувати персональний комп'ютер. Він повинен використовуватися тільки для цієї мети, мати швидкісний процесор для обробки необхідного числа відеоканалів, об'ємний жорсткий диск, працювати цілодобово без перерв. Бажано, все-таки, придбати відеореєстратор.
Якщо відеокамери підтримують функцію запису голосу, така сама опція повинна мати реєстратор. Тоді буде можливим приймати голосові повідомлення від відвідувачів будинку.
Основні кроки самостійного монтажу системи
Крок 1. Кабельні траси
Для влаштування відеоспостереження власними силами насамперед потрібно правильно протягнути траси кабелю. При використанні аналогових систем прокладають коаксіальний кабель, що не потребує додаткових перетворювачів відео. Екрановане покриття кабелю захищає систему відеоспостереження від сторонніх впливів.
У цифрових IP-системах використовують кабель "вита пара". Він складається з кількох пар провідників, пов'язаних один з одним. За рахунок цього знижується рівень залежності від електромагнітних перешкод.
Корисне відео
Першими прокладають найбільш протяжні лінії, потім підключають ближчі об'єкти. Розрахунок потреби кабелю ведеться із невеликим запасом.
Кабельні траси монтують відкритим чи прихованим способом. Відкрите прокладання кабелю ведеться по огорожі ділянки або способом навішування на додаткові опори. Особливе значення має ізоляція та довжина повітряних ділянок – не більше 50 метрів.
Закрите прокладання кабелю здійснюється під землею або в поглибленнях стін. Для укладання кабелю застосовуються гофровані рукави чи металопластикові труби. Норматив видалення ліній відеоспостереження від силових ліній електропередач не ближче 0,4 метрів. При неможливості дотримання нормативу відеолінію захищають діелектричним кабель-каналом або заземленим металевим кожухом.
Крок 2. Монтаж відеокамер
Другий крок розповість про те, як самостійно встановити камери відеоспостереження.
Аналогові прилади підключаються до коаксіального кабелю за допомогою роз'ємів тюльпан:
- підключення електроживлення червоним дротом;
- передача сигналу по білому та жовтому дротам.
Цифрові камери підключаються до інтернет-кабелю «вита пара» за допомогою конекторів і кабелю живлення.
Корисне відео
Для встановлення відеокамер у приватному будинку використовуються надійні кріплення, що запобігають вібрації приладів від впливу вітру.
Крок 3. Монтаж відеореєстратора та підключення камер
Краще придбати відеореєстратор з опцією РоЕ (Power over Ethernet) – вона дозволить забезпечити подачу живлення до камер без прокладання окремого кабелю електропостачання.
Головна умова правильного підключення камер до реєстратора: не переплутати дроти та роз'єми. Відеореєстратор встановлюється у приміщенні з гарною вентиляцією, яка не допускає перегріву приладу. Підключення живлення починається з реєструючого пристрою, а потім приєднуються камери.
За відсутності у реєстраторі пристрою РоЕ дотримуються правил підключення: плюс до плюсу, мінус до мінуса. Всі з'єднання та роз'єми захищаються від зовнішніх впливів комутаційними коробками.
Крок 4. Налаштування обладнання
Завершальним етапом монтажу системи відеоспостереження для індивідуального будинку буде її налаштування.
Алгоритм регулювання відеосистеми:
- Виведення дати та часу на кожному приладі з перевіркою відповідності часовому поясу на роутері.
- Форматування жорстких дисків за допомогою веб-інтерфейсу, реєстратора та програми IVMS.
- Налаштування відеокамер на оптимальний кут нахилу та поворот з охопленням максимальної області спостереження.
- Налагоджує відеозапис у програмі DVR-клієнт, що забезпечує злагоджену роботу великої кількості камер з одного комп'ютерного пристрою.
- Налагодження віддаленого перегляду камер із хмарних сервісів або пошуком у браузері за IP-адресою.
Важливо знати, як самостійно встановити відеоспостереження з першого разу без скоєння типових помилок. Попередньо проаналізувати їх на основі накопиченого в цій галузі досвіду:
- неточні розрахунки через неправильно виміряні відстані між реєстратором і камерами, як наслідок неправильний підбір кабелю;
- вибір джерела живлення недостатньої потужності;
- використання жорсткого диска з обсягом невідповідним масштабу інформації, що передається.
Для успішного монтажу системи відеоконтролю своїми руками потрібно дотримуватися описаного вище порядку, точно дотримуватися вибраних проектних рішень і розрахунків. Якщо впевненості у власних силах недостатньо, краще звернутися по допомогу до професіоналів. Вони підкажуть відповідь на питання про те, яке відеоспостереження краще для приватного будинку. Залежно від параметрів та кількості відеокамер підберуть реєстратор та інші елементи системи.
Під час укладання договору на монтаж відеоспостереження важливо перевірити наявність ліцензії у вибраної фірми, почитати відгуки її клієнтів. Кваліфіковані фахівці розроблять проект відеоспостереження, яким буде видно: як встановити камери відеоспостереження за будинком та прилеглою територією. Обрахують вартість обладнання та монтажу з урахуванням побажань замовника. Запропонують купити готовий комплект відеоспостереження або придбати обладнання окремо. Серйозні підрядники гарантують виконані роботи.
Відеоконтроль – важливий елемент охорони дачі
Інформація, розміщена в цій статті, підкаже, як зробити відеоспостереження на дачі. Правила та норми проектування відеосистеми у приватному будинку застосовні і для дачної ділянки, тільки потрібно врахувати окремі нюанси монтажу.
Дачне обладнання повинне безвідмовно працювати при негативних температурах, оскільки дачі у зимовий період не опалюються. Усі елементи системи, встановлені на вулиці, повинні нормально функціонувати за будь-яких погодних умов. Устаткування має бути захищене від дій зловмисників. Потрібно ретельно продумати, як і де встановити відеокамери. Їх краще замаскувати, можливо, навіть із встановленням фальшивих приладів для дезорієнтації злодіїв та вандалів.
Потрібно оснастити камери датчиками руху, інфрачервоним діапазоном, нічним баченням. Усі зони відеоспостереження додатково висвітлити.
Відеореєстратор встановити у важкодоступному потайному місці. Найзручніший спосіб роботи з дачною відеосистемою через «хмарний» сервіс: дозволяє бачити зображення на ПК або телефоні. Схема зв'язку така: камера-DVD – роутер – господар. Зображення з камери надходить у «хмару», що забезпечує віддалений зв'язок та можливість спостерігати за дачною територією в реальному часі.
Хазяїн приватного будинку або дачної ділянки зобов'язаний попередити можливих відвідувачів про ведення прихованого спостереження. Це встановлено чинним законодавством. Продаються спеціальні запобіжні таблички з підсвічуванням.
Для безвідмовної роботи системи відеоспостереження потрібно не тільки правильно її змонтувати та налаштувати, а й регулярно проводити технічне обслуговування та ремонт.
Коротко і про головне
За допомогою відеоспостереження можна впізнавати гостей, спостерігати за дітьми, літніми членами сім'ї. Це економніший варіант, ніж укладання договору з охоронною організацією.
Для спостереження по всьому периметру котеджу встановлюють камери по кутах будівлі. Для огляду всієї ділянки вистачить однієї камери, змонтованої на високій опорі.
За відсутності освітлення в районі спостереження вибирають камери з інфрачервоним підсвічуванням. Вони мають показник дальності стеження 30 метрів.
Для влаштування відеоспостереження власними силами насамперед потрібно правильно протягнути траси кабелю. Якщо впевненості у власних силах недостатньо, краще звернутися по допомогу до професіоналів.
