Автономна каналізація або септик: детальне порівняння
Автономна каналізація та септик - це обладнання, що служить для очищення стічних вод заміського будинку, дачі, котеджу і т. д. Однак ці споруди мають різні технічні та конструктивні характеристики, а також принцип дії. Саме про них ми попросили докладно розповісти спеціалістів Групи компаній "ТОПОЛ-ЕКО", які займаються розробкою, виробництвом та встановленням систем очищення стічних вод.
Призначення
Септик, як і автономна каналізація грають схожу роль придомовому ділянці. Вони призначені для того, щоб збирати стічні води та біологічні відходи з подальшою їх переробкою різними способами. Пропонуємо звернутися до кожного обладнання окремо та дізнатися про всі деталі.
Функція септика
Септик - система, яка складається з кількох переливних резервуарів, занурених глибоко в ґрунт. Вони відбувається збирання (накопичення) біологічних стоків, які згодом переробляються шляхом бродіння. До септика не надходить кисень, а всі відходи знаходяться в закритому відсіку.
Обробка стоків відбувається з максимальним ККД, у чому також спостерігається різниця септика та автономної каналізації (коефіцієнтом корисної дії). Якість очищення у з'єднаних резервуарах становить трохи більше 65 85 %. З професійної точки зору септик призначений для збирання стічних вод та біологічних відходів для подальшої утилізації за допомогою ґрунту. Для обробки вмісту резервуарах можуть використовуватися різні технології, а продуктивність залежить безпосередньо від особливостей конструювання септика на ділянці.
Функція автономної каналізації
Автономна каналізація - система комбінованої біологічної очистки господарсько-побутових стічних вод (аеробної, анаеробної, аноксидної). У цій технології відбувається поетапне очищення із застосуванням примусової аерацією суміші стічних вод та активного мулу (застосовується в продукції «ТОПОЛ-ЕКО» (станції «ТОПАС»)). Після повноцінної обробки одержувана рідина не потребує додаткового очищення. При коректній експлуатації станції очищення становить до 98%.
І септик, і автономна каналізація виконують ідентичні функції. Як відмінність служить метод, що використовується для переробки стічних вод.
Переваги і недоліки
Плюси та мінуси септика та автономної каналізації теж допоможуть визначитися, який варіант варто облаштувати.
Переваги септика:
- автономність (не потребує електрики);
- різноманітність варіантів та обсягів;
- простота конструкції;
- щодо простий монтаж;
- вартість.
Недоліки:
- невисока якість очищення;
- тривалий процес очищення;
- потрібна наявність великої вільної площі для монтажу;
- використовувати можна не у всіх видах ґрунту;
- обмежений діапазон залягання підвідних - комунікацій, що відводять;
- прив'язка до заданого напрямку підвідника та відведення трубопроводів заводом виробником.
Плюси автономної каналізації:
- скорочений час переробки стоків;
- висока якість очищення;
- відсутність запаху;
- тривалий термін експлуатації за своєчасного проведення профілактичних робіт;
- безшумність роботи;
- відсутність необхідності виклику асенізаторської техніки;
- низьке енергоспоживання;
- за вертикального виконання – низька вартість монтажу;
- можливість застосування у різних типах ґрунтів;
- відсутність обмежень щодо напрямів відведення очищеної води;
- можливість підбору установки відповідно до глибинної залягання трубопроводу.
Мінуси:
- необхідність підключення до електрики;
- через перебої зі світлом зупиняється переробка; без електрики працює як накопичувач (той самий септик) після запуску виходить у робочий режим
- потребує обов'язкового чищення мулу, оскільки він має властивість тверднути. Прошу не забувати, що септик теж потрібно чистити за допомогою спеціальної техніки, на відміну від УОСВ! І в септиці відбувається "затвердіння" але у багатьох з них конструкція дозволяє чистити від твердих опадів і корисний обсяг зменшується!
Ось так виглядають плюси та мінуси септика та автономної каналізації. Звертайте увагу на них, коли стоїте перед вибором відповідної конструкції.
У чому різниця та принцип роботи
У цьому розділі наводиться порівняння септика та автономної каналізації у вигляді таблиці для того, щоб на етапі планування системи господар зміг для себе визначити необхідні якості та надалі не шкодувати про досконалу споруду.
Характеристики | Септик | Автономна каналізація |
Подання кисню | ні | Є (штучна, безпосередньо в очисний колодязь) |
Підбір умов будівництва | Суворо на індивідуальній ділянці (на відстані від будівель) Є суворі обмеження | У будь-якому місці прибудинкової території (навіть поблизу будинку) регламентовано |
Особливості модифікації | Пропонується у різних варіантах резервуарів, є можливість зробити конструкцію власними руками | Заводська конструкція, що не виконується саморобно через можливість наробити помилки Що це означає? |
ККД | 85% | 99% |
Автономність роботи | Функціонує автономно | Потребує обов'язкового підключення до електромережі |
Властивість герметичності | Можлива поява неприємного запаху | Повна відсутність випарів у процесі обробки Незрозуміло |
Тут чітко видно відмінності септика від автономної каналізації. Варто звернути увагу, що за фактом автономна каналізаційна система функціонуватиме краще, проте чи потрібна вона, варто визначатися, відштовхуючись від кількості людей, що проживають в будинку, і кількості точок, які виводитимуть біологічні відходи.
На замітку! Для великого особняка або двоповерхового котеджу рекомендується віддати перевагу саме автономній системі каналізації. Вона буде більш продуктивною та виключить будь-яке випаровування, яке могло б нашкодити свіжому повітрі на ділянці.
Принцип роботи септика
Щоб зрозуміти, у чому різниця септика та автономної каналізації, потрібно зрозуміти принцип їхньої роботи. Від цього залежить вибір пристрою для переробки біологічних відходів. Процес переробки є організацією природного процесу відстоювання. Поки не відбувається наповнення септика, виконується процес відокремлення рідини від твердіших відходів, а якісь біологічні частинки спливають нагору.
У центрі стовпа залишається чистіша рідина. На цьому рівні знаходиться і перелив, який виводитиме очищену воду у передбачені умови (спеціальна конструкція для збору).
Крім природного відстоювання, є варіант анаеробного зброджування. Він передбачає переробку органічного осаду, який накопичується на дні шляхом впливу на нього бактерій, які надходять до септика разом із стоками. В результаті вміст осаду поступово руйнується, і його кількість відповідно зменшується.
Насправді жоден із способів очищення не виконує її в септиці досконало, відповідно, виводити оброблені відходи у ґрунт чи водойму безпосередньо заборонено. Зі септика стоки повинні переміщатися в спеціальну конструкцію, де проходитимуть додаткову процедуру очищення. З цією метою конструюють спеціальні споруди, оснащені піщано-гравійними системами фільтрації. І лише після остаточної переробки воду можна виводити у зовнішнє середовище. В принципі це все, чим відрізняється септик від автономної каналізації.
Принцип дії автономної каналізації
Автономна каналізаційна система також передбачає використання методу відстоювання для очищення. Вся переробка, як було зазначено в порівняльній таблиці, проводиться за умови подачі кисню. Завдяки його доступу якість очищення може сягнути 97-99%, розкладання біологічних відходів здійснюється майже повністю. Тому оброблену рідину можна сміливо виводити у водоймища або використовувати для технічних цілей. Завдяки такому високому ККД необхідність у будівництві додаткового майданчика фільтрації відпадає.
Розглянемо з прикладу станції глибокої біологічної очистки «ТОПАС».
Установка має 4 камери:
- приймальна камера;
- камера аеротенку;
- вторинний відстійник;
- відстійник мулу.
До приймальної камери надходять стоки з каналізаційної труби. Стоки з приймальної камери після попереднього відстоювання проходять через фільтр грубої очистки, за допомогою ерліфта потрапляють в камеру аеротенку для очищення. У ній відбувається прискорене окислення органіки та перемішування рідини дрібними повітряними бульбашками (процес називається аерація), за рахунок чого природним чином розвиваються мікроорганізми, що харчуються забрудненнями, тим самим відбувається очищення стоків. Далі, рідина надходить у вторинний відстійник, де відбувається розшарування рідини та активного мулу. Очищена вода виводиться із установки.
З камери аеротенка надлишки стабілізованого мулу перекачуються в камеру відстійника мулу. Концентрацію якого, з накопичення можна знизити з допомогою вбудованого эрлифта чи з допомогою кваліфікованого персоналу технічної служби при плановому ТО.
На даному етапі господар повинен сам собі визначити, на підставі отриманих даних про принцип роботи та особливості споруд, що краще: септик або автономна каналізація.
Що краще вибрати і за яких умов вибір буде виправданий
Розібравшись, чим відрізняється септик від автономної каналізації, можна розпочати вибір пристрою для своєї ділянки. Але тут не все так просто. Важливо розуміти, для яких цілей буде експлуатуватися конструкція. Також все залежить від умов, яким відповідає прибудинкова територія.
Отже, при питанні вибору септика та автономної каналізації слід звернути увагу на:
- тип ґрунту на території, де планується облаштовувати систему;
- кількість осіб у будинку (якщо сім'я велика, то однозначно у пріоритеті автономна каналізація);
- кількість стоків, що переміщуються в очисну систему;
- температурні умови;
- сталість експлуатації (у разі, якщо конструкція споруджується для житлового будинку, тоді краще віддати перевагу автономній каналізації, оскільки вона буде об'ємнішою та швидше обробляти біологічні відходи).
Зверніть увагу! Септик - це часто тимчасова конструкція, якщо вона не входить до складу автономної каналізації. Ідеально підходить для збирання невеликої кількості відходів та нечастого наповнення ними резервуарів.
Збірка
У цьому розділі буде розглянуто, як виконати монтаж автономної каналізації та септика. Для цього наведені нижче докладні інструкції з покроковими діями. В ідеалі, кожну роботу слід виконувати поетапно. Це забезпечить правильність роботи та убереже від критичних помилок.
Монтаж септика на ділянці покроково
Так як виникає необхідність конструювання системи на дачній ділянці, в даному випадку питання, що краще за септик або автономна каналізація, не доречний. Однозначно, раціональніше встановлювати септик. У цьому розділі ви зможете ознайомитись з тим, як виконати його монтаж.
Етап перший: вибір та підготовка місця для встановлення
Правильний вибір місця – це вже половина успіху. На цьому етапі слід керуватися такими факторами:
- чи можливий під'їзд асенізаторської машини до септика для відкачування;
- віддаленість від водоймища, свердловини, водопроводу не менше ніж на 10 метрів;
- відстань від житлової споруди має бути менше 6 метрів, в ідеалі 20 метрів;
- повинна бути можливість прокладання прямої стічної труби (без вигину);
- можливість поглибити септик так, щоб його приймальний отвір був нижчим (це виключить застій відходів у трубі, і як наслідок, утворення засмічення).
Після вирішення питання, у чому різниця септика та автономної каналізації та обліку перерахованих факторів, можна приступати до підготовки котловану. Цей процес нескладний, найголовніше – правильно визначитися із розмірами. Для цього доведеться спочатку купити сам резервуар та комплектуючі до нього. На підставі обсягу обраної ємності можна приступати до копання котловану.
Обов'язково, коли яма підготовлена, необхідно цього ж дня встановити резервуар-приймач для відходів. В іншому випадку є ризик, що станеться обвал або начинка заповниться ґрунтовими водами.
Етап другий: особливості монтажу септика
Монтаж септика доцільно здійснювати із помічниками. Для цієї мети вам знадобиться 4 особи. Необхідно просмикнути мотузки в технологічні виступи і за допомогою них потім опустити конструкцію в підготовлений котлован.
Обов'язково слід встановити його за рівнем. Для цього можна стати на септик зверху і розкачати його в різні боки, щоб упіймати паралель дну. Якщо все одно спостерігається ухил, можна зробити підсипку під дно септика річковим піском. При цьому його слід ретельно утрамбувати, щоб надалі не сталося переваги.
Наступним кроком встановлюють товсті гофровані патрубки на горловини, до верху септик заливають водою (заповнюють кожен відсік), а потім закривають люки. Підсипають у щілини пісок, щоб конструкція стала герметично і довільно не рухалася.
Важливо! Допускається залишення кута ухилу 1 см на 1 метр довжини. Таке рішення є доречним як для автономної каналізації, так і для септика.
Верхню частину септика обов'язково обклеюють пінопластом для того, щоб у період сильних заморозків не відбулося деформації конструкції, заповненої відходами. Після того, як утеплювач застигне, можна продовжити засипку піском, після чого слід полити всю масу водою для того, щоб створити більшу щільність конструкції всередині котловану.
Етап третій: встановлення трубопроводу
Закладка трубопроводу, що прямує до септика, провадиться за допомогою каналізаційних труб діаметром 110 мм. Зверніть увагу, що вуличний варіант буде оранжевого кольору. Моделі труб для розведення у будинку сірого кольору.
Тягнуть трубу до впускного отвору під ухилом 3 см на кожен погонний метр. У жодному разі не можна робити ухил крутішим, інакше вода йтиме швидше за фекалії, що призведе до застою і поступового звуження просвіту в патрубку.
Усі з'єднання труб обов'язково виконувати із застосуванням герметиків (спеціальні гумки). Їхня кількість розраховується залежно від кількості змикань каналізаційних труб. Труба, що проходить вулицею до приймача відходів, не потребує утеплення, оскільки рідина в ній не застоюється. Зрозуміло, це за умови правильно виконаного ухилу та достатньої глибини занурення у траншею.
Етап четвертий: планування вентиляції та дренажної системи
Вентиляція для септика обов'язкова, тому що вона допоможе скоріше позбавити ємності від застійних процесів та розповсюдження неприємного запаху. Буває, що до заводського септика патрубок, що виводить, йде в комплекті. Якщо його немає, то знадобиться довга каналізаційна труба сірого кольору діаметром 110 мм. Обов'язково доведеться додатково придбати спеціальну насадку торцеву з перфорацією. Вона може виглядати і як круглі грати. Головне, щоб підходила за діаметром.
Вентиляційну трубу септика слід встановлювати безпосередньо на резервуарі. Якщо відповідний отвір не передбачено заводом-виробником ємності, тоді встановлювати вентиляцію необхідно на етапі занурення септика котлован. Зверніть увагу, що патрубок повинен досить високо піднятий над рівнем землі, щоб повітря, що утворилося всередині, могло вільно виходити.
На замітку! Облаштування вентиляції для системи септика є обов'язковим. Її наявність запобігатиме створенню вакууму під час змиву біологічних відходів. В іншому випадку, можливе зворотне надходження фекалій у ванну або унітаз.
Після повноцінної організації стічної системи та вентиляції по відношенню до септика, настав час подумати про водовідведення, а саме про спосіб дренування очищеної рідини.
Найбільш альтернативний та фінансово вигідний варіант – поверхневий дренаж. Облаштовується він так:
- Готується траншея, довжина якої 10 метрів, ширина – 0,4 м, глибина – 0,5-0,6 м.
- Зверху укладається геотекстиль, потім міститься перфорована труба на всю довжину траншеї під ухилом 1 см на кожен метр труби.
- Якщо ділянці, де прокладається патрубок, є природний ухил, то надавати його трубі не потрібно.
- Наступним кроком краї геотекстилю закріплюються до ґрунту за допомогою кілочків, щоб не загорталися.
- Потім робиться підсипка щебенем до самого верху. Бажано використовувати середню фракцію матеріалу, вона здійснюватиме найкраще дренування.
Залишиться тільки зверху закрити траншею ґрунтом, і повноцінний септик готовий до використання.
Монтаж автономної каналізації на ділянці: інструкція
Монтаж автономної каналізації, як і септика, краще починати з підготовки місця розташування установки. Пристрій повинен знаходитись на достатньому віддаленні від житлових будівель, сусіднього паркану та комунікацій. У кожному конкретному випадку перелічені параметри можуть змінюватись. Далі всі дії виконуються за інструкцією:
- Підготувати котлован згідно з монтажною схемою з установкою опалубки для Вашої моделі УОСВ.
- Виконати рівномірне підсипання піску під основу, не менше 150 мм.
- Прокласти підвідний/відвідний трубопровід до точки входу в УОСВ відповідно до будівельних норм.
- Підвести кабель до компресорного відсіку УОСВ і ввести його через відведення ПНД роз'ємний діаметром 20мм.
- УОСВ опустити в котлован і виставити за рівнем горизонтально та вертикально (максимальне відхилення 5 мм).
- Зафіксувати обсипання УОСВ із усіх зовнішніх сторін на 300–400 мм піском (ГОСТ 8736–2014). 8. Заповнити УОСВ на цю висоту водою. Поступово засипати УОСВ з усіх боків і одночасно залити водою на 1000 мм від дна УОСВ.
- Виконати вхідний отвір відповідно до монтажної схеми; встановити патрубок, що додається, і опаяти його зварювальним прутком; з'єднати підвідну магістраль з патрубком через сполучну або компенсуючу муфту. Виконати вхідний отвір відповідно до монтажної схеми; встановити патрубок, що додається, і опаяти його зварювальним прутком; з'єднати підвідну магістраль з патрубком через сполучну або компенсуючу муфту.
- Прокладіть трубопровід очищеної води до точки скидання.
- У моделях УОСВ із самопливним виходом зробити з'єднання вихідної труби з трубопроводом водовідведення очищеної води. В установках з примусовим викидом виконати отвір Ø 25 або Ø 32 в будь-яку зі сторін у напрямку викиду очищеної води, вставити патрубок, що додається, і опаяти його зварювальним прутком.
- Встановити та підключити обладнання до установки.
- Обсипати УОСВ піском до нульової позначки рівня землі.
Для установок біологічної очистки застосовні всі можливі варіанти відведення очищеної води з дотриманням нормативних документів щодо розміщення з урахуванням типу грунту.
Після вивчення принципів монтажу кожен сам зможе визначитися, що краще за септик або автономна каналізація і для яких умов.
обслуговування
Знаючи, чим відрізняється септик від автономної каналізації за внутрішнім пристроєм та принципом роботи, необхідно розібратися з різницею з обслуговування. Наприклад, сервіс для септика найкраще виконувати лише у тому випадку, якщо кількість твердих відходів займає до 20-25% всього вмісту в резервуарі.
Для очищення краще залучати спеціаліста на асенізаторській машині. Додатково можна виконати дезінфекцію резервуара з використанням спеціальних розчинних засобів, а потім ретельно промити всю ємність струменем води, що подається під великим натиском.
На замітку! Проводити повну дезінфекцію та ретельне чищення потрібно не частіше, ніж 1 раз на рік. У процесі обробки знищуються всі патогенні організми, що сприяють природному збродженню відходів. Тому переробка затягуватиметься надовго.
Щодо обслуговування автономної каналізації, то найкраще до цього процесу залучити технічну службу виробника станції. Професіонали не тільки зроблять ретельне промивання за допомогою обладнання. Фахівці також допоможуть залагодити проблеми, що виникли.
Вигода
Настав час підбити підсумки порівняння септика та автономної каналізації. Справа в тому, що септик дуже вимогливий в обслуговуванні, його необхідно досліджувати на предмет замулювання та серйозних засорів щотижня. І промивати найчастіше доводиться вручну, а це триває час. Однак пристрій септика буде бюджетнішим і підійде зокрема для дачного будиночка з сезонним проживанням.
Обслуговування автономної каналізації у будь-якому разі краще довірити професіоналам через складний механізм камери переробки. Цю процедуру проводять у міру заповнення (бувають випадки, що за кілька років немає необхідності виконувати чищення). Автономна каналізаційна система є вигідною для приватного великого будинку, що експлуатується для постійного проживання.
Висновок
Отже, робити висновки потрібно виключно залежно від мети використання та розуміння, у чому саме відмінності септика від автономної каналізації у конкретному випадку. Чим більший будинок і кількість людей, що проживають у ньому, тим вигідніше буде саме автономна каналізаційна станція.
Додатково
Виставка будинків «Малоповерхова країна» щиру подяку фахівцям Групи компаній "ТОПОЛ-ЕКО" за допомогу у створенні матеріалу.
"ТОПОЛ-ЕКО" - Індивідуальні каналізації та очисні споруди для заміського будинку, дачі та котеджу.
сайт: www.topol-eco.ru
email: [email protected]
тел.: +7 (495) 789-69-37