Раціональність та різні готові рішення щодо облаштування підвіконь з підігрівом
Взимку нерідко на склопакетах з'являється конденсат, вікна промерзають, утворюється крига. Це призводить до негативних руйнівних наслідків, грибкових уражень та псування зовнішнього вигляду скління в цілому. Одне з вирішення подібних проблем – це тепле підвіконня. Розглянемо, як можна облаштувати опалювальну систему для віконного отвору. Ознайомимося із рекомендаціями від фахівців.
Раціональність та допустиме застосування
У опалювальних системах будь-якого виду є технічні обмеження щодо умов експлуатації. Тому перед вибором варіанта встановлення теплих підвіконь (наприклад, водяних) замість радіаторів потрібно з'ясувати, чи допустимі вони у конкретній ситуації. А також важливим є момент раціональності монтажу обраного типу обігріву.
Спочатку опалювальні прилади під вікнами встановлюються з метою зігрівання холодного повітря, що потрапляє у приміщення через нижній монтажний проміжок під рамою. Це найслабше місце в склінні з погляду містків холоду. До того ж, самі склопакети нерідко є джерелами тепловтрат. Такий підхід додатково виключається або помітно знижується ймовірність утворення конденсату та промерзання отвору з наступними негативними наслідками (грибок, пліснява, гнильні утворення). Тобто загалом установка теплого підвіконня – це раціональне рішення. Тоді радіатори можна буде перемістити в інше зручніше місце для мешканців.
Є ще один позитивний момент. Досить часто теплі потоки повітря від опалювальних приладів огинають підвіконня, що зайве виступає. Через нього вікно недостатньо виявляється зігрітим, щоб виключити утворення конденсату. У цьому випадку додаткове джерело тепла є одним із найкращих рішень для виправлення ситуації.
Підвіконня з підігрівом можна встановлювати практично на будь-які віконні отвори. Як правило, об'єктами є оранжереї, сходові марші, басейни, просторі приміщення та торгові точки з вітринами. Особливо якщо тут виконано панорамне скління. Для монтажу також допустимі і невеликі отвори. Головне - дотриматися всіх технічних вимог від виробника за умовами установки та подальшої експлуатації (температура, відносна вологість, механічне навантаження та інше).
Різновиди готових рішень
Для обігріву віконного отвору за допомогою підвіконня використовуються два варіанти теплоносія: водяний та електричний. Перший тип підключається до основної тепломережі будинку (центральна чи автономна). По виконанню зразки можуть бути представлені трубами для рідкого середовища, трубчастими теплообмінниками з ребра. Другий вид у складі обов'язково має струмопровідний кабель. Вироби бувають конвекторними та інфрачервоними.
Система з рідким теплоносієм
Тепле підвіконня водяне в найпростішому варіанті складається з одного контуру. З одного краю прямий або вигнутий теплообмінник підключається до подачі гарячої води, другий - до труби, що відводить холодну рідину назад, наприклад, до опалювального котла. Існують зразки зі з'єднаними трубками в замкнуті грати, у яких також є по кутах пара патрубків. Зазвичай це 3-4 паралельні канали з доповненням між ними у вигляді металевих пластин. Вони підвищують тепловіддачу обігрівача.
Серед переваг такого варіанту підігріву віконного отвору можна виділити пожежну безпеку, екологічність, довговічність та механічну міцність. Але крім високої вартості монтажних робіт, відповідальності заходу тут є ще кілька недоліків. При підключенні до централізованого опалення обігрів вікна також виявиться періодичним. А у разі появи протікання доведеться провести повне розбирання конструкції з ремонтом або заміною елементу, що вийшов з ладу, наступну установку підвіконня. Також може знадобитися нова герметизація стиків, декоративне оздоблення укосів. Весь захід помітно позначиться на підсумковому кошторисі.
Енергонезалежна система
Тепле підвіконня електричне підключається до загальнобудинкової енергомережі (220 Вольт). Є зразки, які підключаються через блок, що перетворює напругу в 12, 24 або 36 Вольт. Такі системи характеризуються як безпечніші. Один із головних плюсів тут – контрольоване включення та відключення обігріву в міру потреби.
Конвектори
Устаткування конвекторного типу монтується з дотриманням однієї важливої умови – у підвіконні обов'язково мають бути сформовані вентиляційні отвори для виходу теплого повітря, а у стінах – для надходження холодного. У приладах нагрівальний елемент представлений частіше біметалічної спіраллю або металокерамічним ТЕНом. Кераміка краще справляється із впливом вологи.
Якщо в закриваючому полотні замість отворів сформований прямокутний отвір, то його можна задекорувати накладною решіткою або жалюзі для контролю напрямку теплого повітряного потоку. Для спрощення використання обладнанням до нього підключаються блок управління. Є варіанти для дистанційного контролю за системою або програмним забезпеченням.
Інфрачервона плівка
Подібне рішення для підвіконня близько до систем «тепла підлога».
По суті різниця між плівками та матами полягає у квадратурі та споживаній енергії. Для обігріву вікна розглядається площа менш як 1 кв.м, а не десятки метрів. А потужність зазвичай не перевищує 20 Вт. Монтаж здійснюється практично однаково: вирівнюється основа, закріплюються послідовно фольгована підкладка, ІЧ обігрівач, декоративне полотно. Головні переваги такого рішення: низьке споживання енергії та хороша тепловіддача.
Якщо порівнювати плівку з нагрівальним елементом спіралеподібного типу, то фахівці відзначаються на користь першої раціональнішого розподілу теплової енергії. Підвіконня прогрівається рівномірно. А також перевага полягає у довговічності. Термін експлуатації приблизно втричі перевищує роботу вольфрамової нитки.
Альтернативний варіант
Найпростіший варіант електричного обігріву вікна – компактний прилад настільного типу. Він встановлюється на відстані від склопакета 5-10 см. Як правило, працюють подібні зразки через адаптер. Є моделі із вбудованим таймером та вологозахищеним корпусом з кераміки.
Другий варіант - установка підвіконня з вбудованим електричним низьковольтним кабелем і термодатчиком. Виріб готовий до експлуатації після підключення обігрівача до мережі. Головне тут – підібрати трансформатор та знайти для нього зручне для користувача місце.
Особливості проведення монтажних робіт
Перш ніж облаштовувати підігрів підвіконня, по можливості потрібно провести заходи щодо утеплення монтажної ділянки віконного отвору. Чим якісніша буде підготовка основи, тим менш потужний знадобиться опалювальний прилад для компенсації тепловтрат. Для отримання цих результатів виконуються такі дії:
- весь периметр попередньо вирівнюється (краще до встановлення віконного блоку);
- монтажна піна захищається із боку приміщення пароізоляційним матеріалом;
- біля підпірки для підвіконня прокладається утеплювач або в ролі може виступати пінополіуретан для заповнення порожнечі під полотном.
Після встановлення підвіконня всі стики між ним та суміжними конструкціями згодом заповнюються акриловим герметиком. Він безпечний для здоров'я, не має запаху, може фарбуватися і має на тлі аналогів меншу теплопровідність. Надлишки пасти легко забираються до висихання за допомогою зволоженого у воді ганчірки.
Існує ще одне рішення, яке прийнятне до встановлення вікна. Під раму укладається на вирівняну основу пінополістирольний блок. Його форма спеціально створена так, щоб профіль, водовідведення та підвіконня щільно прилягали до водонепроникного утеплювача. За такого підходу додатковий обігрів під полотном може не знадобитися.
Обігрівальні елементи
Для теплого підвіконня майстри рекомендують вибирати металопластикові або металеві труби діаметром 16-20 мм. Від прошивного поліетилену краще відмовитись. Фольговану підкладку варто вибирати завтовшки 5 мм. Контур має бути максимально цільним без сполучних фітингів, витки паралельними. Щоб унеможливити утворення тріщин у тілі штукатурки, глибина прокладки водопроводу повинна бути не менше 30 мм.
Один із практикованих варіантів пристрою системи пошарово виглядає наступним чином:
- фольгована підкладка поверх вирівняної основи;
- стяжка завтовшки 10 мм;
- ще один шар тепловідбиваючого матеріалу;
- нагрівальний елемент обраного типу з фіксаторами, що рекомендуються;
- фінішний шар рівняча.
При такому підході встановлення підвіконного полотна здійснюється без використання монтажної піни. Це обумовлено тим, що матеріали з низькою теплопровідністю будуть створювати перешкоду для тепла, що виділяється обігрівачем. Тобто підвіконня кріпиться відразу поверх стяжки, наприклад, за допомогою плиткового клею або штукатурки.
Для електричних плівок і кабелів достатньо вивести провід для підключення до трансформатора, блоку керування або одразу до мережі. У разі водяного опалення знадобиться додаткове підключення крани Маєвського та запірна арматура. Це важливо, щоб за потреби можна було відключити обігрів вікна від загальної системи опалення будинку.
Корисне відео
Корисне відео
Висновок
Тепле підвіконня дозволяє компенсувати тепловтрати через склопакет та монтажні зазори між вікном та отвором.
Обігрів вікна сприяє зниженню або виключенню ймовірності утворення конденсату на рамі та скла, а значить зменшується ризик ураження конструкції грибком, пліснявою.
Для обігріву підвіконня використовуються настільні та вбудовувані конвектори, інфрачервоні мати/стрічки та водопровід, що підключається до основної опалювальної системи.
Якщо використовується вбудований конвектор, то підвіконні необхідно сформувати отвори для виходу теплого повітря, а в стінах для надходження холодного.
Щоб можна було вибрати енергозалежні обігрівачі з меншою потужністю, що споживається, потрібно попередньо утеплити ділянку монтажного зазору біля підвіконня.
Існують вже готові варіанти підвіконь із кабельним підігрівом.
